Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти

в  Україні до 2030 року

      Аналітичний документ «Стратегічні питання розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року» – напрацювання робочої групи експертів у галузі освіти та освітніх вимірювань в межах спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» й Українського центру оцінювання якості освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України й Американських рад з міжнародної освіти.

     Обговорювалися пропозиції щодо формування вітчизняної системи зовнішніх освітніх оцінювань, які ґрунтуватимуться на таких принципах:

• забезпечення права кожного здобувача освіти на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти;
• дотримування балансу між автономією ЗЗСО та загальнодержавними пріоритетами в галузі освіти;
• стандартизування змісту, форми й порядку проведення оцінювання;
• забезпечення здобувача освіти та інших зацікавлених осіб інформацією, необхідною для вибору та коригування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;
• забезпечення повноти даних, отриманих за підсумками оцінювань, і можливості використання їх для формування як державної, так і локальної політики в галузі освіти.

      Імплементація положень аналітичного документа-пропозицій уможливить до 2027 року створення повноцінної системи освітніх оцінювань на ключових етапах здобуття загальної середньої освіти, що буде інтегральною складовою Нової української школи.

http://testportal.gov.ua/2019/07/11/strategiya-osvitnih-otsinyuvan-v-ukrayini-do-2030-roku

Про   проведення регіональної наради

з освітніх вимірювань «Стратегічні

питання освітніх вимірювань»

Відповідно до наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 12.11.2019р. № 158 «Про організацію регіональних нарад з освітніх вимірювань «Стратегічні питання освітніх вимірювань» адміністрація Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти повідомляє Вам про те, що Українським центром оцінювання якості освіти  проведено 21 листопада 2019 року у м. Вінниці
регіональну нараду з освітніх вимірювань «Стратегічні питання освітніх вимірювань».       Розглядались :

         1.     Типова програма регіональних нарад з освітніх вимірювань «Стратегічні питання освітніх вимірювань»,  

2. Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року.  

 ЧОМУ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ ВАЖЛИВА?

                                   Право учня на індивідуальну освітню траєкторію

      Законом України "Про освіту" передбачено право учня на індивідуальну освітню траєкторію. У законопроекті "Про повну загальну середню освіту" залишилося  формулювання: "Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти реалізується за умови наявності необхідних для цього ресурсів".

         Персоналізація  освіти – вимога  до шкільної освіти в постіндустріальному суспільстві, практичний інструмент, що дозволяє зробити освіту потрібною та адекватною вимогам сьогодення.

    Компетентнісний підхід, який запроваджується в рамках Нової української школи, неможливий без персоналізації, оскільки вимагає, щоб всі діти в результаті навчання набувають визначений набір компетентностей.

        Концепція НУШ  передбачає зміни системи оцінювання при впровадженні компетентнісного підходу. Зараз дуже важливим є підтримка прогресивно налаштованого учительства в їхніх практиках індивідуалізації методів та способів навчання,  а також ініціювання публічного дискурсу стосовно шляхів уможливлення персоналізації шкільної освіти на рівні системи.

          Сьогодні школа має відповісти на запитання:"Як навчати всіх по-різному?"

Найбільш успішно вирішує цю проблему той педагог, який знає й володіє набором різних змістів, форм і технологій освіти.  Від такого вчителя потрібне безперервне переосмислення своїх дій і позицій, для нього стає звичною ситуація роботи у різному темпі з різними дітьми.

         Безумовно, адекватна, уважна, професійна та партнерська комунікації між учителем та учнем – це один з важливих необхідних компонентів персоналізації шкільної освіти.      Що  ж таке "персоналізоване навчання"? У визначенні цього складного поняття ціла низка провідних міжнародних інституцій, які займаються питаннями розвитку освіти за підтримки фундації Білла та Мелінди Гейтс, виділяють 4 компоненти:

• особистий освітній профайл (в ньому визначаються сильні сторони, потреби, мотивація та цілі учня/учениці, також міститься опис способу та регулярність інформування/отримання учнем/ученицею та його/її батьками зворотнього зв'язку),

• особиста освітня траєкторія (складається з освітніх планів, форм освітнього досвіду та способів, за якими учень/учениця розроблятиме та впроваджуватиме свою освітню траєкторію),

• прогрес розвитку компетенцій (опис  того, як відбуватиметься оцінювання набуття певних компетенцій та просування учня/учениці за власним освітнім планом),

• гнучке освітнє середовище (формується задля забезпечення індивідуальних потреб учнів й містить рішення щодо структури роботи усіх людей, задіяних в освітньому процесі, а також щодо використання простору й часу, передбачаючи можливість активної групової співпраці учнів школи різних класів)

        Наведене визначення не є абсолютом, радше практичним інструментом для освітян, які працюють над розробкою дитиноцентристських моделей шкільного навчання, яке

 пропонує цілісний погляд, проте не вимагає виконання усіх пунктів, надаючи певну свободу дій на шляху до побудови моделі персоналізованої освіти.

      По-друге: неспроможність шкільної системи забезпечувати реалізацію права на індивідуальну освітню траєкторію робить вчителів заручниками ситуації.

     Автори Кен Робінсон та Лу Ароніка в своїй книзі "Школа майбутнього" наголошують на необхідності змінювати шкільну філософію на засадах індивідуального підходу та цінності самопізнання.

    Напрямок змін повинен включати  значну персоналізацію трьох основних освітніх компонентів:

• навчальні плани/програми,
• методи навчання,
• процес оцінювання.

      По-третє: відсутність інструментів задля здійснення змін в частині забезпечення права учнів на індивідуальну освітню траєкторію може потягнути за собою зневіру в успіх усієї шкільної реформи широкого загалу.

     Якщо на даний момент немає можливості розробити та впровадити інструменти задля реалізації права учнів на персоналізовану освіту, то треба чесно визнати, що такі інструменти наразі не є доступними (з багатьох, в тому числі,  об’єктивних причин), або що вони розроблятимуться пізніше.

   https://life.pravda.com.ua/columns/2018/10/4/233429/

ІМЕРСИВНА  ОСВІТА  ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ  ПІДВИЩЕННЯ  ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Імерсивні методи навчання 

         До таких інтерактивних інструментів належать і технології віртуальної та доповненої реальності. Спершу варто розібратися, що ж це за технології та яка між ними різниця.

         Технології доповненої реальності (Augmented Reality, AR) здатні проектувати цифрову інформацію (зображення, відео, текст, графіку) поза екранами пристроїв та об’єднувати віртуальні об’єкти з реальним середовищем. Популярна кілька років тому гра Pokemon GO є яскравим прикладом AR технологій. Віртуальна ж реальність (Virtual Reality, VR) за допомогою 360° картинки переносить людину в штучний світ, де навколишнє середовище повністю змінене. Познайомитись з доповненою реальністю можна за допомогою одного лише смартфона, проте для занурення у віртуальний простір вам знадобиться спеціальний шолом або окуляри.

     Ці імерсивні методи навчання потенційно можуть стати основним інструментом в освіті й здійснити революцію в навчанні як школярів, так і студентів. Учителі можуть використовувати віртуальну й доповнену реальність для взаємодії учнів з різними об’єктами в тривимірному просторі. Наприклад, під час вивчення Сонячної системи діти зможуть не просто розглядати  малюнки в підручнику, а по-справжньому зануритися у космічний простір завдяки шолому віртуальної реальності. Тільки уявіть, що ваша дитина літає між планетами, вивчаючи їх таємниці.

  Що ж таке освіта у сфері імерсивних технологій? 

  Це розробка проектів з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності. Sensorama разом з командою у партнерстві з Lenovo Ukraine, відкрили Sensorama Academy – інноваційну освітню платформу, що розташовується в UNIT.City. Академія буде готувати спеціалістів з імерсивних технологій у форматі короткострокових курсів. Планується набір на курси з розробки VR|AR, 3D-моделювання та зйомки у 360°.

Яка користь AR та VR для навчання

      Технології віртуальної і доповненої реальності дають учням  можливість глибше вивчати предмети, аналізувати наслідки світових подій, брати участь в археологічних експедиціях і багато іншого. AR  і VR дають змогу набути досвіду, до якого учні зазвичай не мають доступу.

Перевага  імерсивних технологій:

1.Наочність. 
У віртуальному просторі без перешкод можна деталізовано розглянути будь-який процес або об’єкт, що значно цікавіше, ніж дивитися на картинки у підручнику. Наприклад, через застосування  Anatomyuo можна вивчити будову тіла в найменших подробицях, а Operation Apex покаже всі багатства підводного світу.

2.Зосередженість.
 У віртуальному середовищі людина не відволікатиметься на зовнішні подразники, що дасть змогу повністю сфокусуватися на матеріалі.

3.Максимальне залучення. 
Імерсивні технології надають можливість повністю контролювати та змінювати сценарій подій. Учень може стати свідком історичних подій, власноруч провести дослід з фізики чи хімії або ж розв’язати  задачу в ігровій та інтерактивній  (доступній)  для розуміння формі.

4.Безпека. 
За допомогою VR та AR технологій можна провести складну операцію, керувати спорткаром або навіть космічним шатлом, провести дослід з небезпечними хімічними речовинами і при цьому не завдати шкоди ні собі, ні оточенню.

           5. Результативність. 
         Вчені Мерілендського університету (США) провели дослідження, під час якого запропонували двом групам людей запам’ятати розташування певних зображень. Під час експерименту одна з груп використовувала шоломи віртуальної реальності, друга - звичайні комп’ютери. Група людей, яка користувалась VR-шоломами, показала результат на 10 % вищий, ніж учасники іншої групи.

    Також новітні технології відіграють важливу роль у навчанні дітей з фізичними, соціальними або когнітивними порушеннями. Адже за допомогою імерсивних технологій можна створити інклюзивне навчальне середовище з урахуванням потреб і можливостей кожного. Це може стати одним з важливих кроків у демократизації знань.

     Технологічні компанії активно працюють над формуванням навчального контенту. Для прикладу, Lenovo розробила спеціалізований віртуальний клас, за допомогою якого можна створювати змішане навчальне середовище й робити шкільне життя насиченим і цікавим як для учнів, так і для вчителів. Такий віртуальний клас складається з різних пристроїв (шолом віртуальної реальності, планшет, роутер), а також програмного забезпечення і комплексних навчальних програм для дітей різного віку. А в співпраці з Google компанія створила більш ніж 700 віртуальних екскурсій, які зможуть перенести учнів у будь-яку точку Землі: від глибин світових океанів до найвідоміших музеїв Європи.

     Імерсивні технології набули великої популярності у світі. У Державному університеті Північної Кароліни віртуальну реальність використовують під час вивчення біології, екології, еволюції та інших природничих наук. Під час віртуальних польових досліджень студенти знаходять, спостерігають і вивчають організми в їхньому природному середовищі існування.

       У Пеннському державному університеті в Пенсильванії студенти всіх спеціальностей відвідують практичні заняття у класах, обладнаних за технологіями віртуальної реальності. Під час практичних занять вони вчаться на ситуаціях, з якими потенційно можуть зіштовхнутись у майбутньому. Такий підхід підвищує ефективність навчання та готує учнів до реальних робочих ситуацій.

     Практикують  імерсивні технології   у Вестмінстерському університеті, де  вибудовано   віртуальний простір для студентів кримінального права. У цьому просторі вони розкривають справи, збирають докази,  підказки, проводять допити  підозрюваних та йдуть слідами вбивць.

https://osvitoria.media/opinions/virtualna-ta-dopovnena-realnist-yakoyu-mozhe-buty-suchasna-osvita/

                              Індивідуальна    освітня    траєкторія  (за А. Хуторським)

       Як навчати всіх по-різному? Найбільш успішно вирішує цю проблему той педагог, який знає й володіє набором різних змістів, форм і технологій освіти, тобто спирається на концепцію, що допускає всередині себе різноманіття освітніх траєкторій учнів. Від такого вчителя потрібне безперервне переосмислення своїх дій і позицій, для нього стає звичною ситуація освітньої невизначеності.

       Організація навчання за індивідуальною траєкторією вимагає особливої методики й технології. Вирішувати цю задачу в сучасній дидактиці пропонується зазвичай двома протилежними способами, кожний з яких іменують індивідуальним підходом.

       Перший спосіб - диференціація навчання, відповідно до якої до кожного учня пропонується підходити індивідуально, диференціюючи досліджуваний ним матеріал за ступенем складності, спрямованості чи іншими параметрами. Для цього учнів зазвичай поділяють на групи за типом: «фізики», «гуманітарії», «техніки»; або здатні, середні, відстаючі - рівні А, В. С.

     Другий спосіб припускає, що власний шлях освіти вибудовується для кожного учня стосовно до кожної досліджуваної ним освітньої сфери. Інакше кажучи, кожному учню дається можливість створення власної освітньої траєкторії освоєння всіх навчальних дисциплін.

      Перший підхід найбільш розповсюджений у школах, другий - досить рідкий, оскільки вимагає не просто індивідуального руху учня на тлі загальних, заданих ззовні цілей, а одночасної розробки та реалізації різних моделей навчання учнів, кожна з яких по-своєму унікальна й віднесена до особистісного потенціалу будь-якого окремо взятого учня.

      На реалізацію другого підходу в індивідуалізації навчання зорієнтована теорія евристичного навчання, оскільки в її основі лежить ідея самореалізації особистісного потенціалу кожного учня. Задача евристичного навчання складається в забезпеченні індивідуальної зони творчого розвитку учня. Виконуючи евристичну освітню діяльність і спираючись на індивідуальні якості та здібності, учень вибудовує освітній шлях.        Одночасність реалізації персональних моделей освіти - одна з цілей евристичної освіти, розроблена в нашому дослідженні.

      Індивідуальна освітня траєкторія - це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного учня в освіті.

Під особистісним потенціалом учня тут мається на увазі сукупність його здібностей - діяльнісних, пізнавальних, творчих, комунікативних та інших. Процес виявлення, реалізації та розвитку даних здібностей учнів відбувається в ході освітнього руху учнів індивідуальними траєкторіями.

      Зі сказаного випливає, що якщо ми виділимо конкретні особистісні здібності учнів як орієнтири для ведення ними освітньої діяльності з кожного навчального предмета, то шлях освоєння цих предметів буде визначатись не стільки логікою даних предметів, скільки сукупністю особистісних здібностей кожного учня. Головна роль серед цих здібностей буде належати тим, завдяки яким учень створює нові освітні продукти, тобто творчим здібностям.

       Яка методологія реалізації вищезгаданого підходу? В особистісно зорієнтованому навчанні принциповим є таке положення: будь-який учень здатний знайти, створити або запропонувати свій варіант рішення будь-якої задачі, що відноситься до власного навчання.

      Учень зможе просуватись індивідуальною траєкторією в усіх освітніх сферах у тому випадку, якщо йому будуть надані такі можливості: визначати індивідуальний зміст вивчення навчальних дисциплін; ставити власні цілі у вивченні конкретної теми або розділу; вибирати оптимальні форми та темпи навчання; застосовувати ті способи навчання, що найбільш відповідають його індивідуальним особливостям; рефлексивно усвідомлювати отримані результати, здійснювати оцінку й коректування своєї діяльності.

       Можливість створення індивідуальної траєкторії освіти учня припускає, що учень при вивченні теми може, наприклад, вибрати один з таких підходів: образне чи логічне пізнання, поглиблене чи енциклопедичне вивчення, ознайомлювальне, вибіркове чи розширене засвоєння теми. Збереження логіки предмета, його структури та змістовних основ буде досягатися за допомогою фіксованого обсягу фундаментальних освітніх об'єктів і пов'язаних з ними проблем, що поряд з індивідуальною траєкторією навчання забезпечать досягнення учнями нормативного освітнього рівня.

       Характеристики індивідуальної траєкторії. Евристичну освітню діяльність характеризують такі поняття, як темп навчання й освітній продукт учня. Темп навчання, котрий позначається як швидкість або інтенсивність освітньої діяльності, визначається індивідуальними особливостями учня: його мотивацією, розвиненими здібностями, рівнем підготовленості, психологічними та фізіологічними характеристиками. Темп навчання визначає один з головних параметрів освіти - освітню продукцію. Так, при однаковому тимчасовому відрізку (t1 = t2), заданому педагогом для вивчення фундаментального освітнього об'єкта (ФОО), обсяг освітнього продукту (Von) може бути більше в того учня, який навчається в більш високому темпі.

      Освітні продукти учнів відрізняються не тільки за обсягом, а й за змістом. Дана відмінність обумовлена індивідуальними здібностями та відповідними їм видами діяльності, застосовуваними учнями при вивченні того самого фундаментального освітнього об'єкта. Так, емоційно-образний підхід до вивчення в першому класі поняття числа («пожвавлення» чисел, твір-казка про них, малювання «геометричного саду», подорож «числомістом») забезпечує якісно інший зміст освітнього продукту учня, ніж рішення ним логічних прикладів і задач із числами.

        Педагог може й повинен пропонувати учням для засвоєння різні види діяльності, як емоційно-образні, так і логічні, але, якщо враховувати пріоритетні види діяльності індивідуально для кожної дитини, варто допустити вибір дітьми цих видів при вивченні тих самих освітніх об'єктів. У даному випадку буде забезпечуватись не одна загальна освітня траєкторія для всіх учнів, що розрізняється обсягом засвоєння стандартів, але індивідуальні траєкторії, що приводять учнів до створення особистісних освітніх продуктів, які відрізняються як обсягом, так і змістом. Навіть при однакових знаннях про досліджувані об'єкти освітні продукти різних учнів різні, оскільки засвоєні ними види діяльності й рівень їхнього розвитку відрізняються.

        Виражений зовні освітній продукт учня відбиває його внутрішні освітні зміни або приріст. Освітній продукт учня (ОП) залежить від досягнутих знань про досліджуваний фундаментальний освітній об'єкт (ФОО), розвитку індивідуальних здібностей учнів (ІЗ), засвоєння способів і видів діяльності (ВД). Дана залежність може бути виражена формулою: ОП = f (ФОО, ІЗ, ВД).

      З даної формули випливає висновок: навіть при однакових знаннях фундаментальних освітніх об'єктів (ФОО = const) освітні продукти різних учнів різні, оскільки засвоєні ними види діяльності й рівень їхнього розвитку відрізняються. Таким чином, завдяки розширеному розумінню освітнього продукту ми приходимо до неминучості й необхідності введення в теорію евристичного навчання поняття індивідуальної освітньої траєкторії.

        Етапи індивідуального навчання. Процес евристичного навчання ґрунтується на реалізації індивідуальних здібностей, можливостей та інтересів учнів, вирощуванні їх особистісного освітнього потенціалу. Для такого навчання необхідне створення умов, що приводять учнів до усвідомлення необхідності саморуху, до самостійної постановки загальноосвітніх і предметних задач і проблем, до оволодіння методами їх рішення, конструювання власної системи знань і способів діяльності, тобто індивідуальної освітньої траєкторії.

      Розглянемо етапи евристичної освітньої діяльності учнів, що дозволяють забезпечити їх індивідуальну траєкторію в конкретній освітній сфері, розділі чи темі.

1-й етап. Діагностика вчителем рівня розвитку та ступеня виразності особистісних якостей учнів, необхідних для здійснення тих видів діяльності, що властиві даній освітній сфері або її частині. Фіксуються початковий обсяг і зміст предметної освіти учнів, тобто кількість та якість наявних у кожного з них уявлень, знань, інформації, умінь і навичок з майбутньої предметної теми. Учитель установлює та класифікує мотиви діяльності учнів стосовно освітньої галузі, види діяльності, котрим діти віддають перевагу, форми та методи занять.

     Діагностична спрямованість першого етапу не означає відсутності предметної діяльності учнів і виконання ними завдань з досліджуваної теми. Діагностика проводиться на конкретному тематичному матеріалі, наприклад, у формі конкурсу питань із теми, оглядового знайомства з темою, вибору учнями завдань різного типу, тестування.

2-й етап. Фіксування кожним учнем, а потім і вчителем, фундаментальних освітніх об'єктів в освітній сфері або її темі з метою позначення предмета подальшого пізнання. Кожний учень складає вихідний концепт теми, який йому треба освоїти. Під концептом мається на увазі виражений у схематичній, рисунковій, знаковій, символічній, тезовій або іншій формі змістовний образ теми, що спирається на систему фундаментальних освітніх об'єктів та їх різні функціональні прояви, як у реальному, так і в ідеальному світі.

Фундаментальні освітні об'єкти розділяються на загальні для всіх освітні стандарти й індивідуальні для кожного учня, що визначені їм як суб'єктивно значущі.

Виникає запитання: чи не викликає навчання, що спирається на структуру змісту, яка установлюється «недосвідченими» учнями, пробіли в їхній освіті? Для відповіді на дане запитання доцільно залучити загальнонауковий принцип системності, що діє як у реальному, так і в ідеальному світі. Учень, який здійснює діяльність з освоєння одного з фундаментальних освітніх об'єктів відповідно до даного принципу, неминуче виходить на інші питання та проблеми, що, як правило, входять у базовий предметний зміст.

3-й етап. Вибудовування системи особистого ставлення учня до майбутньої освітньої сфери або теми, що має вивчатись. Освітня сфера з'являється перед учнем у вигляді системи фундаментальних освітніх об'єктів, проблем, питань, «точок зору» (Курганов, 1989). Наприклад, на математиці можна поставити запитання: чому простір вимірюється в десятеричній системі вирахування, а час - у дванадцятирічній? Чому для числа «десять» в арабській системі немає окремого знака (число записується за допомогою двох знаків - 1 і 0), а в римській нумерації такий знак є (Х)?

     Кожний учень виробляє особистісне ставлення до освітньої галузі, самовизначається у сформульованих проблемах і фундаментальних освітніх об'єктах, установлює, що вони для нього значать, яку роль можуть грати в його житті, як його діяльність впливає чи буде впливати на дану сферу дійсності. Учень (і вчитель) фіксує пріоритетні зони своєї уваги в майбутній діяльності, уточнює форми та методи цієї діяльності.

      На даному етапі відбувається конструювання учнем індивідуального образу пізнаваної сфери. Кожний учень вибудовує свій первинний образ усієї освітньої сфери: малює картину природи, складає символ математики, формулює предмет вивчення в історії чи фізиці; наступна робота учня з індивідуальним образом зводиться до його добудовування цілісного вигляду.

4-й етап. Програмування кожним учнем індивідуальної освітньої діяльності стосовно «своїх» і «загальних фундаментальних освітніх об'єктів». Учень за допомогою вчителя виступає в ролі організатора своєї освіти: формулює цілі, відбирає тематику, прикидає свої кінцеві освітні продукти та форми їх представлення, складає план роботи, відбирає засоби та способи діяльності, установлює систему контролю й оцінки своєї діяльності.

На цьому етапі учнями створюються індивідуальні програми навчання на позначений період (урок, день, тиждень, навчальна чверть, семестр, рік). Ці програми є освітнім продуктом діяльнісного типу, оскільки стимулюють і спрямовують реалізацію особистісного освітнього потенціалу учня. При оцінці діяльністної продукції учнів застосовуються ті ж способи діагностики, контролю й оцінки, що і для продукції предметного типу.

5-й етап. Діяльність з одночасної реалізації індивідуальних освітніх програм учнів і загальноколективної освітньої програми. Реалізація учнями намічених програм відбувається протягом визначеного періоду часу: для першокласника це може бути урок, для старших дітей - тиждень і більше. Учень здійснює основні елементи індивідуальної освітньої діяльності: цілі - план - діяльність - рефлексія - співставлення отриманих продуктів із цілями - самооцінка. Даний цикл багаторазово реалізується для засвоєння всіх його елементів. Роль учителя зводиться до алгоритмізації індивідуальної діяльності дітей (але не алгоритмізації їх освітніх продуктів), озброєння їх відповідними способами діяльності: пошуком засобів роботи, орієнтацією у проблемі, виділенням критеріїв аналізу роботи, рецензуванням, оцінюванням тощо.

Колективні заняття містять у собі пред'явлення учням фундаментальних освітніх об'єктів; засвоєння способів роботи з ними; створення й вирішення освітніх ситуацій; одержання учнями індивідуальних освітніх продуктів - суб'єктивних образів фундаментальних освітніх об'єктів; демонстрацію, співставлення й обговорення учнівської продукції. Організуюча роль приділяється системі освітніх стандартів, що забезпечують поряд з індивідуальною траєкторією навчання досягнення учнями нормативного освітнього рівня.

6-й етап. Демонстрація особистих освітніх продуктів учнів та їх колективне обговорення. Уведення вчителем культурних аналогів учнівським освітнім продуктам, тобто ідеальних конструктів, що належать досвіду та знанням людства: понять, законів, теорій та інших продуктів пізнання. Організується вихід учнів у навколишній соціум з метою відшукання в ньому тих же питань, проблем і продуктів, елементи яких отримані учнями у власній діяльності. Особливість даного етапу полягає в тому, що освоєння культурно-історичних аналогів відбувається під кутом зору особистісних якостей дітей. Кожний учень освоює той самий освітній об'єкт із суб'єктивної точки зору й у відповідності зі своєю індивідуальною освітньою програмою.

7-й етап. Рефлексивно-оцінний. Виявляються індивідуальні й загальні освітні продукти діяльності (у вигляді схем, концептів, матеріальних об'єктів), фіксуються та класифікуються застосовувані (репродуктивно засвоєні або творчо створені) види та способи діяльності. Отримані результати співставляються з цілями індивідуальних і загальних колективних програм занять. Кожний учень усвідомлює й оцінює ступінь досягнення індивідуальних і загальних цілей, рівень своїх внутрішніх змін, засвоєні способи освіти й освоєні ним сфери. Оцінюються також загальний освітній процес, колективно отримані результати та способи їх досягнення.

З виявленим загальним набором засобів пізнання та видів діяльності, як з колективним продуктом навчання, співвідносяться досягнення кожного учня, що дає йому можливість не тільки зрозуміти колективні результати, а й оцінити ступінь свого власного просування в освоєнні даних способів діяльності та реалізації особистісних якостей.

       Зміст розглянутого циклу включає технології та форми навчання, необхідність яких установлюється вчителем або виявляється на рефлексивному етапі. Наприклад, окремим блоком може бути здійснений практикум із рішення задач або серія лабораторних робіт, для реалізації розроблених учнями освітніх проектів може бути введена тижнева виробнича практика.

Онлайн-опитування на тему  «Реформування освіти зсередини: точка зору представників освітянського середовища»

ДНУ  «Інститут модернізації змісту освіти» провить серед вчителів, науково-педагогічних працівників, представників адміністрації закладів освіти опитування на тему  «Реформування освіти зсередини: точка зору представників освітянського середовища». Дослідження проводитиметься у травні-червні 2018 року та в червні 2019 року на умовах повної анонімності.
       Опитування респондентів за допомогою електронної форми за адресами:
учителів, адміністрації ЗСО – https://docs.google.com/forms/d/1ila4UeXffheF8CcKIFtmRrY_drOUrCM9axZkgvGPa6c/edit;

науково-педагогічних працівників, адміністрації ЗВО –
https://docs.google.com/forms/d/1sO7p884ba8fea7lJJG38j8PWoaQYB1m3FuqPJcZvzss/edit

Респонденти зможуть індивідуально заповнити онлайн-анкету до 30 червня 2018 року у будь- який зручний для них час.
Участь в опитуванні є добровільною.

Про проведення дослідження

«Стан розвитку економічної освіти

в закладах загальної середньої освіти України»

Шановні колеги!

    Відповідно   до    п.139     планування      роботи      Державної       наукової      установи «Інститут      модернізації        змісту      освіти»      на    2019     рік     (наказ     ДНУ     «Інститут модернізації змісту освіти» від 11.01.2019 №4) та на виконання п.1 наказу ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 08.04.2019 №31 «Про організацію та проведення дослідження «Стан розвитку економічної освіти в закладах загальної середньої освіти України» у травні 2019 року буде проведено дослідження «Стан розвитку економічної освіти в закладах загальної середньої освіти України». Дослідження проводиться відповідно до рекомендацій, вказаних в інструктивно- методичному листі, що додається.

  

Додаток

до листа      ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» _02.05.2019№_22.1/10-1522

Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення дослідження

«Стан розвитку економічної освіти в закладах

загальної середньої освіти України»

Дослідження «Стан розвитку економічної освіти в закладах загальної середньої освіти України» (далі-Дослідження) проводиться відповідно до п. 139 планування роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» на 2019 рік, що затверджене наказом Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 11.01.2019 № 4 та на виконання п.1 наказу Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 8.04.2019 № 31 «Про організацію та проведення дослідження «Стан розвитку економічної освіти в закладах загальної середньої освіти України».

Мета Дослідження – з’ясувати стан розвитку економічної освіти в закладах загальної середньої освіти області.

У Дослідженні беруть участь:учні 10-х класів, батьки учнів 10-х класів та вчителі, які викладають економіку та курси економічного спрямування.

Інструментарієм Дослідження є GoogleФорми для опитування учнів 10-х класів, батьків учнів 10-х класів та вчителів, які викладають економіку та курси економічного спрямуваня. Анкети розроблені членами робочої групи (п.2 наказу Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від  08.04.2019р. № 31 «Про організацію та проведення дослідження «Стан розвитку економічної освіти в закладах загальної середньої освіти України»).

Опитування респондентів здійснюється методом online заповнення Google форм.

Координатор дослідження у місті/районі/отг, отримавши інструктивно-методичні матеріали, інформує учасників дослідження про мету, завдання та методи опитування. Інструктаж проводиться у довільній, зручній для координатора та респондентів формі.

  

Перелік матеріалів, які отримує  координатор Дослідження:

Ø інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення;

Ø вибіркова сукупність для опитування учнів 10-х класів, батьків учнів 10-х класів та вчителів, які викладають економіку та курси економічного спрямування;

Ø  Google      форма      для     опитування        учнів      10-х      класів     

Код          доступу  https://forms.gle/3oi4qUFpHt6gaM7w5

Ø  Google форма для опитування батьків учнів 10-х класів. Код доступу

https://forms.gle/zwM21kn6xoSvHANcA

Ø  Google форма для опитування вчителів, які викладають економіку та курси  економічного спрямування. Код  доступу https://forms.gle/zeMAcEHSqoPNKF8z7

Рекомендовані  заходи про надання адресної  методичної допомоги педагогам

щодо підвищення  якості  навченості учнів  та покращення   результатів ЗНО 

   З метою покращення якості навченості учнів та покращення  результатів   ЗНО учнів області, рекомендуємо провести навчально-методичні заходи:

1.Рекомендовано провести  розширені   засідання  предметних методичних об’єднань (шкільних, районних, ОТГ, міських), методичні  практикуми, круглі столи , тематичні консультації для вчителів «Методичне забезпечення підготовки випускників закладів освіти  до  ЗНО-2019».( Акцентувати увагу на  завданнях ЗНО, завданнях із методичних посібників, які мають відповідні грифи, про формування в учнів навичок  роботи із тестами, техніку виконання тестів, самоконтроль часу, умовне визначення меж результатів тощо. Про використання  системи елективних курсів, факультативів, індивідуально-групових занять для задоволення пізнавальних потреб учнів).

 2. Проаналізувати роботу вчителів-тренерів про проведену роботу з педагогами щодо покращення  результатів   ЗНО учнів  на всіх рівнях (шкільних, районних, ОТГ, міських). За результатами аналізу  роботи  спланувати  та надати  методичну допомогу.

 3.Для підвищення  фахової майстерності щодо покращення  результатів ЗНО учнів  рекомендувати учителям-предметникам у рамках індивідуальної самоосвітньої роботи опрацювати актуальні  навчальні, методичні  теми, бази тестів, рекомендації, позитивний педагогічний досвід, програми зовнішнього незалежного оцінювання-2019 тощо

 

4.Обговорити результати ЗНО-18, пробного ЗНО-2019 щодо виконаних/невиконаних тестових завдань, визначити типові помилки  (по темах, класах), які потребують корекції (на рівні закладу  освіти, РМК(ММК), ОТГ,  розробити заходи щодо усунення причин низьких результатів: 

-             Проаналізувати, як виконали учні тестові завдання  з кожного предмета.

-            Порівняти  результати виконання тестових завдань випускниками школи з показниками на рівні школи,  району, міста, врахувати динаміку результатів.

-            Скласти  графік повторення тем в урочний час (відповідно до змісту тестових завдань), з яких учні допустили помилки  під час пробного тестування .

-    Скласти графіки індивідуальних консультацій для учнів щодо підготовки  до ЗНО, «вільного часу» в кабінеті інформатики для роботи учнів у мережі  Інтернет  в позаурочний час (при потребі).

      -Інформувати учнів 11-х класів та їх батьків про умови та порядок проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Розміщувати та оновлювати відповідні інформаційні повідомлення на сайті закладів загальної середньої освіти,   у загальношкільних та кабінетних куточках ЗНО;

5.Для корекції  типових помилок  пробного тестування  запропонувати  провести  моніторинг навчальних досягнень учнів 11-х класів  з української мови та літератури, англійської мови, з історії України, математики, фізики (он-лайн  ЗНО- тестування : https://test.edu.vn.ua   Безкоштовні  тести. Лабораторія   інформаційних та комунікаційних технологій  фізико-математичної гімназії №17  Вінницької міської ради).

5.1.Проводити  тренувально-діагностичні тестування учнів в урочний та позаурочний час ,  активно залучивши онлайн-ресурси для підготовки учнів до ЗНО:

- КВНЗ «ВАНО»:   Методичний  кластер. Творчі спільноти вчителів. Блоги.

- http://academia.vinnica.ua  «Готуємось до ЗНО». (На головній сторінці сайту КВНЗ «ВАНО» у рубриці «Науково-дослідна діяльність». Моніторингові дослідження. Готуємось до ЗНО).

5.2.Онлайн-платформи, портали, курси, центри дистанційної освіти мережі  Інтернет:

iLearn  Відкрита платформа з онлайн-курсами для підготовки до ЗНО для всіх.

Prometheus  Освітня онлайн-платформа. 

Akademia.in.ua   Безкоштовні онлайн-курси з підготовки до ЗНО.

EdEra Підготовка до ЗНО складається з п'яти компонентів: інтерактивних лекцій з проміжними завданнями, ілюстрованих конспектів, семінарських занять, домашніх завдань та іспитів.

ZNOUA online Онлайн-платформа з підготовки до ЗНО, яка ґрунтується на прикладі Khan Academy.

«Знання онлайн»  Центр дистанційної освіти «Знання онлайн» пропонує відео-уроки, підсумкові конспекти і тести для перевірки знань з історії, математики, фізики та української мови.

https://zno.if.ua   Українська мова та література.  Підготовка до ЗНО.

https://naurok.com.ua/test/about  Інтерактивні завдання для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі  та  вдома.

6.Запланувати  психологічний супровід підготовки учнів  до ЗНО, ДПА:

 - проводити у закладах загальної середньої освіти психологічні тренінги, спрямовані на зняття психологічної  напруги у випускників перед участю у ЗНО;

- регулярно проводити співбесіди з учнями, що мають високий рівень тривожності; учнями з проблемних родин; випускниками з низьким рівнем мотивації.