Про  результати  міжнародного   моніторингу якості освіти  
PISA-2018

    та підготовку  до проведення у 2020 році  пілотного етапу   

  Відповідно до наказу МОН  від 14.01.2020 р. №40
«Про підготовку та проведення   у 2020 році   пілотного етапу 
міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 в Україні» (http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/PISA-2020_pilotnyj-etap.pdf) 

ознайомити  потенційних учасників дослідження з опублікованими результатами дослідженнями із читання, математики та природничо-наукових дисциплін   на  вебсайті  PISA (http://pisa.testportal.gov.ua):

  
1. Національний звіт 
за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. 
кол. авт.: М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко,  
Г. Бичко,  К. Шумова,  С. Раков, В. Горох та ін.; Київ: УЦОЯО, 2019,  439 с.

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf

2.    PISA-2018.  План посилення спроможності:Україна.

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Ukraine-Capacity-Building-Plan-UKR.pdf

3.Посібник «Десять запитань від учителів математики … і як PISA може допомогти відповісти на них». перекл. з англ.; Український центр оцінювання якості освіти. Київ:УЦОЯО,2020.82с.   http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/PISA_10-questions_MATH_UKR_OECD.pdf

4. Посібник «PISA: математична грамотність». Т. С. Вакуленко,  
В. П.Горох, С. В. Ломакович, В. М. Терещенко; перекл. К. Є. Шумова. – К. : УЦОЯО, 2018. – 60 с.

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Math_PISA_Framework.pdf

5.Посібник «PISA: природничо-наукова грамотність».
 уклад. Т.С.Вакуленко, С.В.Ломакович, В.М.Терещенко, 
С. А. Новікова; перекл. К. Є. Шумова. – К.: УЦОЯО, 2018. 119 с.  

 http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Science_PISA_UKR.pdf

6.    Посібник  «PISA: читацька грамотність». уклад. Т.С. Вакуленко, С.В.Ломакович,   В. М. Терещенко.– К. : УЦОЯО, 2017. – 123 с.

 http://pisa.testportal.gov.ua/wp- content/uploads/2019/09/PISA_Reading.pdf

7. Посібник «PISA-2018 – РАМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ДО  ОПИТУВАЛЬНИКА».

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Questionnaire_Framework_UKR.pdf

8. Буклет «PISA  Програма  міжнародного оцінювання  учнів».   http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/PISA_PRINT_Ostatochnyj_2019.pdf

9.  Журнал «TIMO»  

http://pisa.testportal.gov.ua/wp- content/uploads/2019/09/TIMO_11-12_2015_full.pdf

10.  Андреас Шлейхер. Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття / Переклала з англ. Ганна Лелів. – Львів: Літопис, 2018. – 296 с.

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Najkrashhyj-klas-u-sviti_SHlejher_ukr.pdf

При підготовці  до пілотного етапу  у 2020 році  та основного етапу  міжнародного дослідження  PISA-2021 доцільно використовувати  вищеназвані матеріали  вебсайту  PISA   (http://pisa.testportal.gov.ua) при  проведенні  методичних заходів, у самоосвітній  роботі педагогів, у навчально-виховному процесі.

      Про підготовку та проведення у 2020 році  пілотного   етапу міжнародного  дослідження  якості  освіти  PISA-2021  в Україні. Наказ  МОН  України  від 14.01.2020 р. №40. 

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/PISA-2020_pilotnyj-etap.pdf

            Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

    Дослідження PISA, засноване ОЕСР у 1997  р., оцінює грамотність 15-річних учнів  у таких предметних галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, і визначає ступінь оволодіння підлітками здатністю застосовувати власні знання, уміння, навички, ставлення в реальних життєвих ситуаціях. Цикл дослідження (підготовчий, пілотний та основний етапи) триває три роки. До сьогодні було проведено цикли дослідження у 2000, 2003, 2006, 2009, 2012, 2015 та 2018 роках. Наразі триває підготовка до циклу PISA 2021 року.

      PISA ставить за мету оцінювання того, наскільки у 15-річних підлітків розвинена здатність:

• читати, розуміти й інтерпретувати різноманітні тексти, з  якими вони мати муть справу в повсякденному житті;

 • використовувати знання й уміння з математики задля розв’язання різноманітних життєвих проблем, у контексті яких необхідним є звернення до математики;

• використовувати знання й уміння з природничо-наукових дисциплін задля вирішення різноманітних життєвих проблем, де важливим є застосування наукових підходів.

    Окрім оцінювання рівнів сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень сформованості грамотності учнів/студентів у різних країнах світу. Саме тому учасники оцінювання заповнюють анкету, за допомогою якої вдається зібрати різноманітні дані щодо різних аспектів їхнього життя (соціально-економічний стан, гендерна політика й міграційні процеси в країні, піклування й підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивація до навчання, здатність регулювати свою навчальну поведінку, залученість до читання, зацікавленість математикою або задоволеність від вивчення природничо-наукових дисциплін, взаємодія з іншими учасниками освітнього процесу тощо). Крім учнів, які беруть участь у дослідженні, анкети заповнюють також керівники тих закладів освіти, які ввійшли до вибірки дослідження.

     Усього  у тестуванні PISA-2018  пройшли 600 тисяч підлітків із 80 країн.

     У  2018 році  6 тисяч 15-річних учнів України вперше взяли  участь в основному етапі PISA. Важливе не тільки  рейтингове місце (читання: 37–42; математика: 41–46; природничі науки: 35–42),  а те, що вперше отримали об’єктивні  дані, які дадуть змогу покращити систему освіти.  

    Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт.: М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко,

К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін.; Український центр оцінювання якості освіти, Київ: УЦОЯО, 2019,  439 с.

http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf

                               Онлайн-курси  з підготовки до ЗНО 

            ГС  "Освіторія", команда   студії онлайн-освіти  EdEra   розробили безкоштовні    онлайн-курси    з   підготовки   учнів   до   ЗНО.

 Українська література. Онлайн-курс у формі корисних порад , що допоможе простежити історію розвитку мистецтва слова від фольклору й перших писемних пам’яток до сучасної української літератури, опанувати базовими теоретико-літературними поняттями, виробити навички аналізу художніх творів.   https://ilearn.org.ua/courses/preview/2

 Українська мова. Онлайн-курс у формі корисних порад, що допоможе опанувати базові теоретичні знання з української мови, виробити навички успішної  мовленнєвої   комунікації та підготуватися до складання ЗНО. Курс складається із 16 тем, тестових та відкритих завдань, допоміжних матеріалів,  інтерактивного конспекту. https://ilearn.org.ua/courses/preview/1

Англійська мова. ГС "Освіторія", команда студії онлайн-освіти EdEra у партнерстві з мережею шкіл англійської мови Green Country розробили онлайн-курс «Ізі ЗНО. Англійська мова», який допоможе систематизувати знання з англійської мови, вдосконалити навички аудіювання, письма, читання. А ще на вас чекають: цікаві та корисні відео, подкасти, інтерактивні завдання, додаткові навчальні матеріали. https://ilearn.org.ua/courses/preview/9

Математика. Інтерактивний курс для підготовки до ЗНО. Це можливість у зручний і цікавий спосіб пізнати математичну науку: 1 онлайн-курс; 6 модулів; 60+ навчальних відео.  https://ilearn.org.ua/courses/preview/7

Історія України. Онлайн-курс «Історія України в історіях», який не тільки допоможе підготуватися до ЗНО, але й доведе, що історія цікава наука. У курсі на вас чекає понад 60 відеолекцій, більше 100 подкастів, десятки електронних конспектів та багато тестових завдань. https://ilearn.org.ua/courses/preview/8

Біологія. Онлайн-курс «Автостопом по біології» допоможе підготуватися до ЗНО, а також доведе, що дійсно цікаво розібратися у найскладніших темах ЗНО: цитологія і основи молекулярної біології, генетика, ботаніка і фізіологія людини. На вас чекають живі приклади, зрозумілі візуалізації, конспекти до кожної теми та тестові завдання ЗНО. https://ilearn.org.ua/courses/preview/6

Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти

в  Україні до 2030 року

      Аналітичний документ «Стратегічні питання розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року» – напрацювання робочої групи експертів у галузі освіти та освітніх вимірювань в межах спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» й Українського центру оцінювання якості освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України й Американських рад з міжнародної освіти.

     Обговорювалися пропозиції щодо формування вітчизняної системи зовнішніх освітніх оцінювань, які ґрунтуватимуться на таких принципах:

• забезпечення права кожного здобувача освіти на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти;
• дотримування балансу між автономією ЗЗСО та загальнодержавними пріоритетами в галузі освіти;
• стандартизування змісту, форми й порядку проведення оцінювання;
• забезпечення здобувача освіти та інших зацікавлених осіб інформацією, необхідною для вибору та коригування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;
• забезпечення повноти даних, отриманих за підсумками оцінювань, і можливості використання їх для формування як державної, так і локальної політики в галузі освіти.

      Імплементація положень аналітичного документа-пропозицій уможливить до 2027 року створення повноцінної системи освітніх оцінювань на ключових етапах здобуття загальної середньої освіти, що буде інтегральною складовою Нової української школи.

http://testportal.gov.ua/2019/07/11/strategiya-osvitnih-otsinyuvan-v-ukrayini-do-2030-roku

Про   проведення регіональної наради

з освітніх вимірювань «Стратегічні

питання освітніх вимірювань»

Відповідно до наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 12.11.2019р. № 158 «Про організацію регіональних нарад з освітніх вимірювань «Стратегічні питання освітніх вимірювань» адміністрація Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти повідомляє Вам про те, що Українським центром оцінювання якості освіти  проведено 21 листопада 2019 року у м. Вінниці
регіональну нараду з освітніх вимірювань «Стратегічні питання освітніх вимірювань».       Розглядались :

         1.     Типова програма регіональних нарад з освітніх вимірювань «Стратегічні питання освітніх вимірювань»,  

2. Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року.  

 ЧОМУ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ ВАЖЛИВА?

                                   Право учня на індивідуальну освітню траєкторію

      Законом України "Про освіту" передбачено право учня на індивідуальну освітню траєкторію. У законопроекті "Про повну загальну середню освіту" залишилося  формулювання: "Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти реалізується за умови наявності необхідних для цього ресурсів".

         Персоналізація  освіти – вимога  до шкільної освіти в постіндустріальному суспільстві, практичний інструмент, що дозволяє зробити освіту потрібною та адекватною вимогам сьогодення.

    Компетентнісний підхід, який запроваджується в рамках Нової української школи, неможливий без персоналізації, оскільки вимагає, щоб всі діти в результаті навчання набувають визначений набір компетентностей.

        Концепція НУШ  передбачає зміни системи оцінювання при впровадженні компетентнісного підходу. Зараз дуже важливим є підтримка прогресивно налаштованого учительства в їхніх практиках індивідуалізації методів та способів навчання,  а також ініціювання публічного дискурсу стосовно шляхів уможливлення персоналізації шкільної освіти на рівні системи.

          Сьогодні школа має відповісти на запитання:"Як навчати всіх по-різному?"

Найбільш успішно вирішує цю проблему той педагог, який знає й володіє набором різних змістів, форм і технологій освіти.  Від такого вчителя потрібне безперервне переосмислення своїх дій і позицій, для нього стає звичною ситуація роботи у різному темпі з різними дітьми.

         Безумовно, адекватна, уважна, професійна та партнерська комунікації між учителем та учнем – це один з важливих необхідних компонентів персоналізації шкільної освіти.      Що  ж таке "персоналізоване навчання"? У визначенні цього складного поняття ціла низка провідних міжнародних інституцій, які займаються питаннями розвитку освіти за підтримки фундації Білла та Мелінди Гейтс, виділяють 4 компоненти:

• особистий освітній профайл (в ньому визначаються сильні сторони, потреби, мотивація та цілі учня/учениці, також міститься опис способу та регулярність інформування/отримання учнем/ученицею та його/її батьками зворотнього зв'язку),

• особиста освітня траєкторія (складається з освітніх планів, форм освітнього досвіду та способів, за якими учень/учениця розроблятиме та впроваджуватиме свою освітню траєкторію),

• прогрес розвитку компетенцій (опис  того, як відбуватиметься оцінювання набуття певних компетенцій та просування учня/учениці за власним освітнім планом),

• гнучке освітнє середовище (формується задля забезпечення індивідуальних потреб учнів й містить рішення щодо структури роботи усіх людей, задіяних в освітньому процесі, а також щодо використання простору й часу, передбачаючи можливість активної групової співпраці учнів школи різних класів)

        Наведене визначення не є абсолютом, радше практичним інструментом для освітян, які працюють над розробкою дитиноцентристських моделей шкільного навчання, яке

 пропонує цілісний погляд, проте не вимагає виконання усіх пунктів, надаючи певну свободу дій на шляху до побудови моделі персоналізованої освіти.

      По-друге: неспроможність шкільної системи забезпечувати реалізацію права на індивідуальну освітню траєкторію робить вчителів заручниками ситуації.

     Автори Кен Робінсон та Лу Ароніка в своїй книзі "Школа майбутнього" наголошують на необхідності змінювати шкільну філософію на засадах індивідуального підходу та цінності самопізнання.

    Напрямок змін повинен включати  значну персоналізацію трьох основних освітніх компонентів:

• навчальні плани/програми,
• методи навчання,
• процес оцінювання.

      По-третє: відсутність інструментів задля здійснення змін в частині забезпечення права учнів на індивідуальну освітню траєкторію може потягнути за собою зневіру в успіх усієї шкільної реформи широкого загалу.

     Якщо на даний момент немає можливості розробити та впровадити інструменти задля реалізації права учнів на персоналізовану освіту, то треба чесно визнати, що такі інструменти наразі не є доступними (з багатьох, в тому числі,  об’єктивних причин), або що вони розроблятимуться пізніше.

   https://life.pravda.com.ua/columns/2018/10/4/233429/