Андреас Шляйхер — директор департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розробник теста PISA— 

про  секрети  кращих методик навчання

У 2018 році Україна вперше братиме участь в освітньому опитуванні PISA . Ця Міжнародна програма з оцінки освітніх досягнень учнів проводить тестування кожні три роки серед 15-річних підлітків. Дослідження дозволяє виявити і порівняти зміни, що відбуваються в системах освіти в різних країнах і оцінити ефективність стратегічних рішень в галузі освіти.

Андреас Шляйхер — директор департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розробник теста PISA (Programme for International Student Assessment, Міжнародна програма оцінки освітніх досягнень учнів), куратор глобального тестування школярів PISA, яке виявляє загальний рівень критичного мислення підлітків у більшості країн світу, писав:   «Ми бачимо з результатів PISA, що якість освіти залежить не від витрачених на неї коштів, а від тієї ваги, якої їй надає суспільство. І найбільше — від якості викладання. Часто ми спостерігаємо в країнах Східної Європи, що навчання передбачає просто репродукцію матеріалу уроку. Вчителі перевіряють, чи можуть учні повторити те, чого їх навчили. Тоді як реальний світ очікує від людей уміння робити висновки та застосовувати свої знання творчо для розв’язання нових завдань. Через це виникає провалля між тим, чого навчають у школі, і тим, що дійсно важить».      

 Андреас Шляйхер прочитав відкриту лекцію у Новопечерській школі в Києві у березні 2017 року.   K.Fund  Media публікує найцікавіші тези його лекції «Як дати  українським дітям якісну освіту».  На лекції він проаналізував досвід країн ОЕСР у підвищенні якості шкільного навчання. 

Андреас  Шляйхер  про  секрети  кращих методик навчання:

1.     Покращуйте  якість навчання, а не збільшуйте кількість годин

Навчання – це продукт кількості можливостей і якості викладання. Якщо ви зосередитеся на якості викладання, а не на кількості годин, витрачених на навчання, то й результат буде кращим. У всіх країнах показники часу навчання у школі різні. Наприклад, у Китаї діти витрачають на школу в середньому 60 годин на тиждень (йдеться про уроки та виконання домашніх завдань), а у Фінляндії – 35. Це величезна різниця. У всіх країнах показники часу навчання у школі різні.

Але якщо ми подивимося на те, як учні засвоюють інформацію протягом години, то побачимо різні показники, часом протилежні кількості часу, проведеного за навчанням. У Фінляндії, Німеччині, Швейцарії, Японії діти небагато часу проводять у школі, але мають досить високий результат  засвоєння  інформації.  В ОАЕ кількість годин навчання – одна із найбільших (близько 59 годин на тиждень), але продуктивність учнів там надзвичайно низька.
Цей факт доводить, що треба обережніше ставитися не лише до обсягу інформації, яку дають дітям, а й до того, що саме відбувається в класних кімнатах  і  яким чином ми можемо покращити процес навчання.

2.     Впустіть інновації у клас

Викладач має досконало знати свій предмет і розумітися на інших. Учні досягають більшого успіху в навчанні, коли вони бачать рівень знань свого вчителя. Потрібно також реагувати на інноваційні події, бо світ не стоїть на місці, а ми мало говоримо про це з учнями.

Потрібно також враховувати ступінь автономності викладача. Так склалося, що нашим педагогам просто кажуть, що  потрібно  робити ,  як створювати навчальне середовище чи  який  підручник  використовувати. Це неправильно.

Викладачі мають приходити до класної кімнати і створювати там своє навчальне середовище, винаходити нові педагогічні практики і підходи, застосовувати цікавий досвід колег.

3.     Створюйте  спільноту викладачів

Важлива складова викладацького професіоналізму – це  культура  співпраці. Наприклад, в Шанхаї та Сінгапурі вчителі згуртовуються, багато уроків проводять разом і публічно. Там навіть є конкурси серед викладачів. В цих країнах надзвичайно сильна професійна спільнота, вона потрібна для того, щоб розвинути нові навички у викладачів.

Якщо вчителі задіяні в спільних процесах викладання, то почувають себе ефективнішими і більше задоволеними  своєю роботою. Цього легко досягти. У переважній більшості шкіл просто потрібно запровадити й організувати цю роботу.

В США і Китаї дуже схоже співвідношення учень/викладач. Тобто кількість викладачів на сотню учнів – приблизно однакова. Але розміри класів різні: у Китаї дуже великі класи, а в США маленькі. Американці захотіли сформувати невеликі класи, бо такий розподіл подобається і викладачам, і учням, і батькам. Але при цьому вони не збільшили  кількість вчителів. Ці викладачі можуть витрачати 22-25 годин щотижня на викладання, саме стільки часу вони витрачають на уроки. Натомість китайські вчителі викладають приблизно 11-16 годин на тиждень, тобто вдвічі менше, ніж американські. Ви можете подумати, що викладачам у Китаї пощастило, але це зовсім не так.

У вільний від викладання час вони працюють над своїм професійним розвитком, індивідуально займаються з учнями, співпрацюють з іншими викладачами, розмовляють з батьками. Від такого підходу результативність навчання набагато краща, бо викладання – це не лише класні кімнати, а й соціальна активність.

4.     Надихайте учнів

У  країнах Європи та США ми ставили учням  дуже  просте  запитання: «Чому ви успішні або не успішні в математиці?» Багато з них відповідали так: «Все залежить від таланту. Якщо я не геній з математики, тоді займусь чимось іншим, я нічого з цим не вдію».

Це своєрідний лакмусовий папірець для системи освіти: ми вміємо визначати таланти, але ми не дуже вправні у тому, аби допомогти  їх розвинути

Ми ставили таке саме питання в Сингапурі та Китаї і 9 із 10 учнів відповідали: «Якщо я буду добре навчатися, то досягну успіху. Я довіряю своїм викладачам – вони допоможуть мені». За статистикою, в цих країнах учні краще сприймають шкільну програму. Отже, вчителі мають переконувати учнів, що їм все вдасться.

Результати анкетування учасників моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з англійської мови в 4-х класах ЗНЗ області Результати анкетування учнів 4-х класів

Результати анкетування учасників моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів  з   англійської мови   в 4-х класах   ЗНЗ  області

Результати анкетування учнів 4-х класів
     В  анкетуванні  моніторингового дослідження  взяли участь всього 4065 учнів із  сільських та міських загальноосвітніх навчальних закладів.
Учні 4-х класів

Сільські ЗНЗ    2667
Міські ЗНЗ        1398
Всього               4065

На запитання  анкети «Як часто в класі відбувається наступне»:
1) Вчитель у класі звертається до тебе англійською мовою.
Відповідь «Ніколи»  :
Сільські ЗНЗ - 3,8%
Міські ЗНЗ          -  0,14%
Всього - 4,2%

На запитання  2) Ви співаєте  пісні англійською мовою на уроках англійської мови.
Відповідь «Ніколи» :
Сільські ЗНЗ -     5%
Міські ЗНЗ    -   1,4%
Всього            -   3,8%

На запитання 4) На уроках англійської мови ви  граєте в ігри?
 Відповідь «Ніколи»  :
Сільські ЗНЗ   -     2,6%
Міські ЗНЗ   -     7% %
Всього            -      4,1%

Учні  назвали ігри:
Кросворди. Лабіринт.  Головоломки. Ноw old are you. Вовк і ягнята. Winter clothes.Тime. Загублені літери. Мікрофон. Де друга половина слова. Сross the road. Знайди пару. Дивись і запам’ятовуй. Construct a Word. Правда-неправда. Сніжна куля. Карусель. Назви слово. Пішоход. Склади речення. Бінго. Саймон каже. Упізнай тваринку. Драбинка. Внутрішній-зовнішній круг. Зіпсований телефон. Спіймай звук, Гра з м’ячем . Зайве слово. Розсипане речення. Зашифровані слова. Намалюй та розфарбуй. Хто уважний. Шукаємо риму. Пантоміма.  Руханки.  Хлопчики та дівчатка. Декодування слів. Перший чи останній. Вгадай, що це. Пальчиковий  театр. Рольові ігри. Загадки. Проекти.

Про результати обласного моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з англійської мови в 4-х класах ЗНЗ області

Про результати  обласного  моніторингового дослідження  навчальних досягнень учнів  з   англійської мови   в  4-х класах  ЗНЗ  області

  І. Нормативна база

    На виконання  наказу департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 20 березня 2017 року №2 «Про проведення моніторингового дослідження якості навчальних досягнень з англійської мови  учнів 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів області», листа КВНЗ «ВАНО» від    10. 04. 2017р. № 01\19-303 ,  при сприянні   керівників органів управління освітою райдержадміністрацій та міських рад 12 квітня 2017 року  проведено   моніторингове  дослідження навчальних досягнень  учнів 4-х класів з  англійської мови  за тестовими  завданнями, анкетами для учнів та вчителів англійської мови,  за  інструктивно-методичними рекомендаціями .

ІІ. Учасники  моніторингового дослідження     навчальних    

досягнень   учнів  4-х класів  з   англійської мови

Назва	Учні 4-х класів	Учителі англійської мови
		Фахівці	Нефахівці
Сільські ЗНЗ	2667	147	1
Міські ЗНЗ	1398	42
Всього	4065	190

ІІІ. Узагальнені результати обласного моніторингового дослідження

навчальних досягнень учнів  4-х класів

  Структура  тесту   обласного моніторингового дослідження

навчальних досягнень учнів 4-х класів  з- англійської мови  представлена  тестовими завданнями за когнітивними рівнями:

-          тестові завдання №1-3  вимірюють  рівень знань учнів;

-         тестові завдання № 4- 6  вимірюють рівень застосування знань, вмінь учнів;

-         до кожного  тестового завдання   розроблена шкала балів відповідно   до кількості  варіантів відповідей;

-         розроблена   узагальнена  шкала  балів   за всіма тестовими завданнями тесту та навчальними рівнями.

Узагальнені результати обласного моніторингового дослідження

навчальних досягнень учнів  4-х класів

(за тестовими завданнями, за мінімальними показниками:  0 та 1 бал)

    Результати  кореляційного  аналізу  показників  навчальних досягнень учнів  сільських та  міських загальноосвітніх шкіл  за тестовими завданнями №1-3 та  №4-6  та максимальними балами  наступні:

-         кількість учнів, які виконали тестові завдання №1-3, у 1,5-3 рази більше, ніж кількість учнів , які виконали тестові завдання №4-6;

-         репродуктивний  рівень знань учнів  у 1,5-3 рази  переважає  над  рівнем застосування знань та вмінь,

Висновки:  Систематично  впроваджувати  у навчальну практику  вивчення англійської мови у початкових класах завдання та  тести  на різні когнітивні рівні, особливу увагу приділяти  використанню завдань  на застосування знань і вмінь учнів.

Узагальнені  результати  навчальних досягнень учнів  4-х  класів з англійської мови   за навчальними рівнями

(за показниками моніторингового дослідження  

та І семестру  2016-2017 навчального року)

  

    Узагальнені  результати  навчальних досягнень учнів  4-х  класів з англійської мови фіксувались  в таблиці за навчальними рівнями моніторингового дослідження  та І семестру  2016-2017 навчального року сільських та міських  загальноосвітніх закладів:

-          за навчальними рівнями,

-          шкалою  балів відповідно до кожного навчального рівня,

-          показниками  якості моніторингового дослідження  та  результатами І семестру 2016-2017 навчального року (за кількістю учнів та показниками якості).

18,19 травня 2017 року в навчальних закладах м. Вінниці відбувся пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

ОРГАНІЗАЦІЯ  ЕКОНОМІЧНОГО  СПІВРОБІТНИЦТВА  ТА РОЗВИТКУ

«Програма міжнародного оцінювання учнів» PISA–2018

Пілотний етап (2017 р.)

18,19 травня  2017 року в навчальних закладах м. Вінниці відбувся пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

      У ньому взяли  участь близько 2 000 учнів і студентів з понад 40 навчальних закладів України.

       Пілотний етап дослідження – це підготовка до основного, який  перевірить, як   інструменти дослідження в Україні, апробує процедури адміністрування, технологічні схеми підготовки й проведення дослідження в навчальних закладах.

     Учасники пройшли  тестування з читання, математики й природничих наук, а також взяли  участь в анкетуванні.

     З прикладами завдань можна ознайомитися на офіційному сайті PISA-2018 в Україні.

Завдання моніторингу початкової освіти пройдуть апробацію (дослідження читацької та математичної компетентностей учнів 4-х класів)

Завдання моніторингу початкової освіти пройдуть апробацію 

(дослідження  читацької та математичної компетентностей учнів 4-х класів) 

      3 травня 2017 року починається апробація завдань для моніторингу початкової освіти – дослідження читацької та математичної компетентностей учнів четвертих класів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.

       За повідомленням МОН, результати апробації не оприлюднюватимуть і за ними не оцінюватимуть рівень навчальних досягнень школярів чи окремих шкіл. Метою апробації є підготовка якісних завдань для моніторингу, який проводитимуть для оцінювання якості роботи початкової школи в Україні.

      Апробація пройде у 44-х загальноосвітніх закладах в 9 регіонах України. Перший етап триватиме до 19 травня, другий заплановано на жовтень цього року.

        Завдання створені робочою групою при Міністерстві освіти і науки України, до якої увійшли представники Українського центру оцінювання якості освіти, МОН, Національної академії педагогічних наук, Інституту модернізації змісту освіти, Інституту освітньої аналітики, навчальних закладів, педагогічних вишів тощо.

       У тестових зошитах з читання міститимуться невеликі тексти, що відрізнятимуться за форматом і змістом. Школярі повинні будуть знайти певну інформацію, проаналізувати та проінтерпретувати її, відповісти на запитання до текстів та ін. Учасники отримають буклет з текстом та окремий зошит із завданнями, де записуватимуть відповіді.

       Тестування з математики буде спрямоване на перевірку знань і вмінь учнів при розв’язанні задач з таких тем, як «Числа і вирази», «Геометричні фігури», «Величини і їх вимірювання», «Представлення даних». Кожен школяр працюватиме з робочим зошитом, де відразу фіксуватиме відповіді.

       Апробація завдань проводиться для того, щоб перевірити їхню валідність, надійність, об’єктивність, обґрунтованість, ефективність і прийнятність результатів. Вона дозволяє відібрати завдання різної складності, а також виміряти розподільну здатність – чи дають тести можливість достовірно розрізняти учасників з різним рівнем знань.

       За підсумками апробації буде укладено тестові зошити, куди увійдуть лише ті завдання, які пройдуть перевірку експертів та матимуть високі психометричні показники.

        Укладені тести використовуватимуть для моніторингу початкової освіти, що вперше буде проведено УЦОЯО навесні 2018 року. У подальшому дослідження також проводитимуть у 2020, 2022 та 2024 роках – це допоможе оцінити якість освіти, яку дає школа, а також перебіг освітньої реформи і, за потреби, скоригувати їх.

       Участь у дослідженні не буде загальнообов’язковою. До нього залучать лише ті навчальні заклади, що потраплять до репрезентативної вибірки. Вона формуватиметься так, щоб результати моніторингу відображали стан навчальних досягнень випускників початкової школи всієї країни. Зокрема, учасниками дослідження стануть близько 6 тисяч учнів різних типів загальноосвітніх закладів, розташованих у міській і сільській місцевостях.

     Методологія дослідження дає можливість зробити загальну оцінку початкової освіти України, визначити ключові проблеми та надати пропозиції для ухвалення управлінських рішень. При цьому оцінювання окремих навчальних закладів за результатами моніторингу не проводитимуть.

      «Мета цього дослідження – не перевірка когось конкретно, а діагностування проблем системи шкільної освіти загалом. Ми переконані, що будь-які зміни шкільної освіти мають бути обдуманими і обережними. Результат новацій, а також нові тенденції в системі освіти, мають відслідковуватися та коригуватися задля отримання учнями кращого рівня якості освіти. Лише так можна досягти дійсно позитивних змін в системі освіти», – зазначає заступник міністра освіти Павло Хобзей.

      У межах моніторингу також визначатимуться чинники, що впливають на результати навчання учнів. Для цього фахівці робочої групи створили спеціальні анкети для учнів та їхніх учителів. Отримана з анкет інформація дасть змогу експертам з’ясувати вплив на рівень навчальних досягнень учнів різних чинників: соціально-економічного стану родини, освіти батьків, відвідування дитиною дошкільного навчального закладу, практики читання дитиною в школі й удома, форм і методів роботи вчителів, особливостей виконання учнями домашніх завдань з математики та читання.

       Анкети також будуть апробовані. Це дасть змогу визначити ступінь розуміння учнями змісту запитань анкети та особливостей роботи з нею.

Про проведення моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з англійської мови в 4-х класах ЗНЗ області

               Про проведення  моніторингового дослідження
             навчальних досягнень  учнів  з  англійської мови  
                           в 4-х класах ЗНЗ  області

              На виконання  наказу департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації   №2  від 20 березня 2017 року «Про проведення моніторингового дослідження якості навчальних досягнень з англійської мови  учнів 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів області» 12 квітня 2017 року  проведене моніторингове  дослідження навчальних досягнень  учнів  4-х  класів з  англійської мови. 

Анкетування міжнародного порівняльного дослідження TALIS (Teachingand Learning International Survey – Міжнародне опитування викладання та навчання)

Українська асоціація дослідників освіти (УАДО), ГО

Ukrainian Educational Research Association  (UERA)

Вул. Лесі Українки, 46, м. Дрогобич,  Львівська обл., 82100 www.uera.org.uaukrainian.era@gmail.com

+380967877866

_______________________________________________________________________________

16.03.2017р.                                Директорові загальноосвітнього навчального закладу 

     У період з 27 березня по 20 червня 2017 року Українська  асоціація  дослідників проводить Всеукраїнське  моніторингове  опитування  директорів та вчителів загальноосвітніх  навчальних закладів щодо викладання та навчання відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про проведення  моніторингового дослідження» № 1/9-64 від 07.02.2017 р., підтримки Департаменту  освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації, КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Метою опитування є вивчення  особливостей  професійної  діяльності керівників шкіл та вчителів. Результати дослідження сприятимуть виробленню  рекомендацій, спрямованих на покращення  загальної ситуації у сфері освіти.

Опитування  здійснюється з використанням анкети міжнародного порівняльного дослідження  TALIS (Teachingand Learning International  Survey – Міжнародне опитування викладання та навчання), що реалізується Організацією  економічного  співробітництва та розвитку.

Керівники проекту: Щудло Світлана  – док. соціолог. наук, проф., президент Української асоціації дослідників освіти, моб. +38 (096) 78-77-866, svitlana.shchudlo@gmail.com, ukrainian.era@gmail.com

Заболотна Оксана Адольфівна – д. пед. наук, професор, моб. +38 (066) 95-60-117

Більш детальну інформацію про проект можна знайти на сайті: www.uera.org.ua

       Загалом до дослідження будуть залучені директори та вчителі з 200 шкіл усіх регіонівУкраїни. 

   Ваша школа відібрана на основі випадкової  науково  обґрунтованої вибірки  (додаток 1).  

Інформація, зібрана в цьому дослідженні, залишиться конфіденційною та буде представлена в узагальненому вигляді. 

Просимо Вас особисто   взяти участь у дослідженні та посприяти  його організації серед педагогічного  коллективу Вашої  школи. Анкетування проводитиметься  серед вчителів, які працюють в 5-9 класах, і займатиме  близько 1 години.

Просимо призначити в школі контактну особу для координації дослідження,  повідомити інформацію (  додаток 2) до 04.04.2017р. :

1.Представник від Української асоціації дослідників освіти , координатор дослідження від області:  Свиридюк  Віталій Вікторович  Vetal-79@i.ua  моб. +38(050) 4431489 ; зв’яжеться з Вами самостійно і організує  анкетування в погоджений  з Вами  термін.

2.КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти», завідувач  лабораторії моніторингу якості освіти Клименко Лідія Пилипівна, klifi@i.ua

Участь Вашої школи у дослідженні буде підтверджена сертифікатом. 

                                                                                                                Додаток 1

                               Список ЗНЗ Вінницької області

1.Комунальний заклад "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 ім.

М. Коцюбинського Вінницької міської ради"   

2. Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Городище Піщанського району

Вінницької області   

3. Комунальний заклад "Станилівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Погребищенської районної ради Вінницької області" 

 4.  Лаврівська середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів   Вінницького району

5.Загальноосвітня школа I-II ступенів c. Бджільна Теплицького  району

 6. Зарічненська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Тульчинської районної

ради    

7.  Шляхівська загальноосвітня школа І-ІІІступенів  Бершадського району

8.  Ярівський навчально-виховний комплекс "середня загальноосвітня

школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад"  Шаргородського району

                                                                                                                 

Наказ МОН № 1693 від 29 грудня 2016 року Про проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року»

MIHICTEPCTBO ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1693 від 29 грудня 2016 року

Про проведення загальнодержавного
моніторингового дослідження якості початкової
освіти «Стан сформованості читацької та математичної
компетентностей випускників початкової школи
загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року»

Відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 14 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 533), з метою дослідження якості початкової загальної середньої освіти, а також створення умов для подальшого аналізу змін за результатами впровадження Концепції «Нової української школи» НАКАЗУЮ:

1. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.), Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.):

1) забезпечити проведення в січні - листопаді 2017 року загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року» (далі - дослідження);

2) подати до 01 лютого 2017 року на затвердження проект Програми загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року»;

3) подати до 24 березня 2017 року на затвердження графік проведення оцінювання читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року (далі оцінювання учнів).

2. Затвердити склад робочої групи з розроблення методології проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року» (далі - робоча група) (додається).

3. Інституту освітньої аналітики (Денисюк O. Я.), Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.) до 06 лютого 2017 року сформувати та подати на затвердження вибірку учасників дослідження (перелік загальноосвітніх навчальних закладів і класів у них, учні та вчителі яких братимуть участь у дослідженні).

4. Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.):

1) організувати з 18 квітня до 15 травня 2017 року проведення оцінювання учнів, анкетування учасників Дослідження;

2) здійснити до 28 серпня 2017 року обробку результатів оцінювання учнів, анкетування учасників дослідження;

3) спільно з робочою групою провести до 01 жовтня 2017 року аналіз результатів оцінювання учнів, анкетування учасників дослідження;

4) підготувати до 30 листопада 2017 року аналітичний звіт «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року».

5. Робочій групі подати до Українського центру оцінювання якості освіти:

1) до 20 січня 2017 року пропозиції щодо вимог до структури і змістового наповнення анкет учасників дослідження та предметних тестів, що використовуватимуться в процесі оцінювання читацької та математичної компетентностей;

2) до 20 березня 2017 року варіанти тестів для оцінювання читацької та математичної компетентностей, анкет для учасників дослідження.

6. Структурним підрозділам з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:

1) сприяти Українському та регіональним центрам оцінювання якості освіти в підготовці та проведенні дослідження;

2) створити умови для проведення оцінювання учнів, організувати внесення загальноосвітніми навчальними закладами відповідних змін до розкладу уроків для класів, учні яких братимуть участь у дослідженні.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.

Т. в. о. міністра       Володиимир Ковтунець

PISA-2018

PISA-2018

У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA.

Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.

Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.

Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.

Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.

Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.

Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

http://testportal.gov.ua/pisa/