Спостереження та оцінювання згідно із проектом Стандарту початкової освіти

Спостереження та оцінювання згідно 

із проектом Стандарту початкової освіти

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно.

За результатами спостереження та оцінювання вчителі  дізнаватимуться, кому з дітей треба більше допомагати, а батьки краще розумітимуть особливості розвитку своєї дитини.

Невід’ємною частиною процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ.

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є загальні та конкретні очікувані результати, а також очікувані результати тижня.

Ці засоби використовуються для:

·      організації постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці;

·      обговорення навчального поступу учнів під час учительських зібрань для координування спільної роботи;

·      поточного, зокрема й формувального, оцінювання;

·      підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

Проект Стандарту початкової освіти рекомендує впроваджувати формувальне оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток дитини та хід опановування навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну траєкторію особистості.

Спостереження та формувальне оцінювання, згідно із проектом Стандарту початкової освіти, має на меті:

·      підтримати навчальний поступ учнів;

·      формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках чи слабкостях,

·      аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учня/ учениці.

Під час підсумкового оцінювання навчальні досягнення учня/учениці зіставляються з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними цим Стандартом.

При цьому важливо визнавати, що особливості учня/учениці можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати очікуваних результатів раніше або пізніше вказаного циклу чи етапу.

   

Андреас Шляйхер — директор департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розробник теста PISA— 

про  секрети  кращих методик навчання

У 2018 році Україна вперше братиме участь в освітньому опитуванні PISA . Ця Міжнародна програма з оцінки освітніх досягнень учнів проводить тестування кожні три роки серед 15-річних підлітків. Дослідження дозволяє виявити і порівняти зміни, що відбуваються в системах освіти в різних країнах і оцінити ефективність стратегічних рішень в галузі освіти.

Андреас Шляйхер — директор департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розробник теста PISA (Programme for International Student Assessment, Міжнародна програма оцінки освітніх досягнень учнів), куратор глобального тестування школярів PISA, яке виявляє загальний рівень критичного мислення підлітків у більшості країн світу, писав:   «Ми бачимо з результатів PISA, що якість освіти залежить не від витрачених на неї коштів, а від тієї ваги, якої їй надає суспільство. І найбільше — від якості викладання. Часто ми спостерігаємо в країнах Східної Європи, що навчання передбачає просто репродукцію матеріалу уроку. Вчителі перевіряють, чи можуть учні повторити те, чого їх навчили. Тоді як реальний світ очікує від людей уміння робити висновки та застосовувати свої знання творчо для розв’язання нових завдань. Через це виникає провалля між тим, чого навчають у школі, і тим, що дійсно важить».      

 Андреас Шляйхер прочитав відкриту лекцію у Новопечерській школі в Києві у березні 2017 року.   K.Fund  Media публікує найцікавіші тези його лекції «Як дати  українським дітям якісну освіту».  На лекції він проаналізував досвід країн ОЕСР у підвищенні якості шкільного навчання. 

Андреас  Шляйхер  про  секрети  кращих методик навчання:

1.     Покращуйте  якість навчання, а не збільшуйте кількість годин

Навчання – це продукт кількості можливостей і якості викладання. Якщо ви зосередитеся на якості викладання, а не на кількості годин, витрачених на навчання, то й результат буде кращим. У всіх країнах показники часу навчання у школі різні. Наприклад, у Китаї діти витрачають на школу в середньому 60 годин на тиждень (йдеться про уроки та виконання домашніх завдань), а у Фінляндії – 35. Це величезна різниця. У всіх країнах показники часу навчання у школі різні.

Але якщо ми подивимося на те, як учні засвоюють інформацію протягом години, то побачимо різні показники, часом протилежні кількості часу, проведеного за навчанням. У Фінляндії, Німеччині, Швейцарії, Японії діти небагато часу проводять у школі, але мають досить високий результат  засвоєння  інформації.  В ОАЕ кількість годин навчання – одна із найбільших (близько 59 годин на тиждень), але продуктивність учнів там надзвичайно низька.
Цей факт доводить, що треба обережніше ставитися не лише до обсягу інформації, яку дають дітям, а й до того, що саме відбувається в класних кімнатах  і  яким чином ми можемо покращити процес навчання.

2.     Впустіть інновації у клас

Викладач має досконало знати свій предмет і розумітися на інших. Учні досягають більшого успіху в навчанні, коли вони бачать рівень знань свого вчителя. Потрібно також реагувати на інноваційні події, бо світ не стоїть на місці, а ми мало говоримо про це з учнями.

Потрібно також враховувати ступінь автономності викладача. Так склалося, що нашим педагогам просто кажуть, що  потрібно  робити ,  як створювати навчальне середовище чи  який  підручник  використовувати. Це неправильно.

Викладачі мають приходити до класної кімнати і створювати там своє навчальне середовище, винаходити нові педагогічні практики і підходи, застосовувати цікавий досвід колег.

3.     Створюйте  спільноту викладачів

Важлива складова викладацького професіоналізму – це  культура  співпраці. Наприклад, в Шанхаї та Сінгапурі вчителі згуртовуються, багато уроків проводять разом і публічно. Там навіть є конкурси серед викладачів. В цих країнах надзвичайно сильна професійна спільнота, вона потрібна для того, щоб розвинути нові навички у викладачів.

Якщо вчителі задіяні в спільних процесах викладання, то почувають себе ефективнішими і більше задоволеними  своєю роботою. Цього легко досягти. У переважній більшості шкіл просто потрібно запровадити й організувати цю роботу.

В США і Китаї дуже схоже співвідношення учень/викладач. Тобто кількість викладачів на сотню учнів – приблизно однакова. Але розміри класів різні: у Китаї дуже великі класи, а в США маленькі. Американці захотіли сформувати невеликі класи, бо такий розподіл подобається і викладачам, і учням, і батькам. Але при цьому вони не збільшили  кількість вчителів. Ці викладачі можуть витрачати 22-25 годин щотижня на викладання, саме стільки часу вони витрачають на уроки. Натомість китайські вчителі викладають приблизно 11-16 годин на тиждень, тобто вдвічі менше, ніж американські. Ви можете подумати, що викладачам у Китаї пощастило, але це зовсім не так.

У вільний від викладання час вони працюють над своїм професійним розвитком, індивідуально займаються з учнями, співпрацюють з іншими викладачами, розмовляють з батьками. Від такого підходу результативність навчання набагато краща, бо викладання – це не лише класні кімнати, а й соціальна активність.

4.     Надихайте учнів

У  країнах Європи та США ми ставили учням  дуже  просте  запитання: «Чому ви успішні або не успішні в математиці?» Багато з них відповідали так: «Все залежить від таланту. Якщо я не геній з математики, тоді займусь чимось іншим, я нічого з цим не вдію».

Це своєрідний лакмусовий папірець для системи освіти: ми вміємо визначати таланти, але ми не дуже вправні у тому, аби допомогти  їх розвинути

Ми ставили таке саме питання в Сингапурі та Китаї і 9 із 10 учнів відповідали: «Якщо я буду добре навчатися, то досягну успіху. Я довіряю своїм викладачам – вони допоможуть мені». За статистикою, в цих країнах учні краще сприймають шкільну програму. Отже, вчителі мають переконувати учнів, що їм все вдасться.

Результати анкетування учасників моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з англійської мови в 4-х класах ЗНЗ області Результати анкетування учнів 4-х класів

Результати анкетування учасників моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів  з   англійської мови   в 4-х класах   ЗНЗ  області

Результати анкетування учнів 4-х класів
     В  анкетуванні  моніторингового дослідження  взяли участь всього 4065 учнів із  сільських та міських загальноосвітніх навчальних закладів.
Учні 4-х класів

Сільські ЗНЗ    2667
Міські ЗНЗ        1398
Всього               4065

На запитання  анкети «Як часто в класі відбувається наступне»:
1) Вчитель у класі звертається до тебе англійською мовою.
Відповідь «Ніколи»  :
Сільські ЗНЗ - 3,8%
Міські ЗНЗ          -  0,14%
Всього - 4,2%

На запитання  2) Ви співаєте  пісні англійською мовою на уроках англійської мови.
Відповідь «Ніколи» :
Сільські ЗНЗ -     5%
Міські ЗНЗ    -   1,4%
Всього            -   3,8%

На запитання 4) На уроках англійської мови ви  граєте в ігри?
 Відповідь «Ніколи»  :
Сільські ЗНЗ   -     2,6%
Міські ЗНЗ   -     7% %
Всього            -      4,1%

Учні  назвали ігри:
Кросворди. Лабіринт.  Головоломки. Ноw old are you. Вовк і ягнята. Winter clothes.Тime. Загублені літери. Мікрофон. Де друга половина слова. Сross the road. Знайди пару. Дивись і запам’ятовуй. Construct a Word. Правда-неправда. Сніжна куля. Карусель. Назви слово. Пішоход. Склади речення. Бінго. Саймон каже. Упізнай тваринку. Драбинка. Внутрішній-зовнішній круг. Зіпсований телефон. Спіймай звук, Гра з м’ячем . Зайве слово. Розсипане речення. Зашифровані слова. Намалюй та розфарбуй. Хто уважний. Шукаємо риму. Пантоміма.  Руханки.  Хлопчики та дівчатка. Декодування слів. Перший чи останній. Вгадай, що це. Пальчиковий  театр. Рольові ігри. Загадки. Проекти.

Про результати обласного моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з англійської мови в 4-х класах ЗНЗ області

Про результати  обласного  моніторингового дослідження  навчальних досягнень учнів  з   англійської мови   в  4-х класах  ЗНЗ  області

  І. Нормативна база

    На виконання  наказу департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 20 березня 2017 року №2 «Про проведення моніторингового дослідження якості навчальних досягнень з англійської мови  учнів 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів області», листа КВНЗ «ВАНО» від    10. 04. 2017р. № 01\19-303 ,  при сприянні   керівників органів управління освітою райдержадміністрацій та міських рад 12 квітня 2017 року  проведено   моніторингове  дослідження навчальних досягнень  учнів 4-х класів з  англійської мови  за тестовими  завданнями, анкетами для учнів та вчителів англійської мови,  за  інструктивно-методичними рекомендаціями .

ІІ. Учасники  моніторингового дослідження     навчальних    

досягнень   учнів  4-х класів  з   англійської мови

Назва	Учні 4-х класів	Учителі англійської мови
		Фахівці	Нефахівці
Сільські ЗНЗ	2667	147	1
Міські ЗНЗ	1398	42
Всього	4065	190

ІІІ. Узагальнені результати обласного моніторингового дослідження

навчальних досягнень учнів  4-х класів

  Структура  тесту   обласного моніторингового дослідження

навчальних досягнень учнів 4-х класів  з- англійської мови  представлена  тестовими завданнями за когнітивними рівнями:

-          тестові завдання №1-3  вимірюють  рівень знань учнів;

-         тестові завдання № 4- 6  вимірюють рівень застосування знань, вмінь учнів;

-         до кожного  тестового завдання   розроблена шкала балів відповідно   до кількості  варіантів відповідей;

-         розроблена   узагальнена  шкала  балів   за всіма тестовими завданнями тесту та навчальними рівнями.

Узагальнені результати обласного моніторингового дослідження

навчальних досягнень учнів  4-х класів

(за тестовими завданнями, за мінімальними показниками:  0 та 1 бал)

    Результати  кореляційного  аналізу  показників  навчальних досягнень учнів  сільських та  міських загальноосвітніх шкіл  за тестовими завданнями №1-3 та  №4-6  та максимальними балами  наступні:

-         кількість учнів, які виконали тестові завдання №1-3, у 1,5-3 рази більше, ніж кількість учнів , які виконали тестові завдання №4-6;

-         репродуктивний  рівень знань учнів  у 1,5-3 рази  переважає  над  рівнем застосування знань та вмінь,

Висновки:  Систематично  впроваджувати  у навчальну практику  вивчення англійської мови у початкових класах завдання та  тести  на різні когнітивні рівні, особливу увагу приділяти  використанню завдань  на застосування знань і вмінь учнів.

Узагальнені  результати  навчальних досягнень учнів  4-х  класів з англійської мови   за навчальними рівнями

(за показниками моніторингового дослідження  

та І семестру  2016-2017 навчального року)

  

    Узагальнені  результати  навчальних досягнень учнів  4-х  класів з англійської мови фіксувались  в таблиці за навчальними рівнями моніторингового дослідження  та І семестру  2016-2017 навчального року сільських та міських  загальноосвітніх закладів:

-          за навчальними рівнями,

-          шкалою  балів відповідно до кожного навчального рівня,

-          показниками  якості моніторингового дослідження  та  результатами І семестру 2016-2017 навчального року (за кількістю учнів та показниками якості).

18,19 травня 2017 року в навчальних закладах м. Вінниці відбувся пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

ОРГАНІЗАЦІЯ  ЕКОНОМІЧНОГО  СПІВРОБІТНИЦТВА  ТА РОЗВИТКУ

«Програма міжнародного оцінювання учнів» PISA–2018

Пілотний етап (2017 р.)

18,19 травня  2017 року в навчальних закладах м. Вінниці відбувся пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

      У ньому взяли  участь близько 2 000 учнів і студентів з понад 40 навчальних закладів України.

       Пілотний етап дослідження – це підготовка до основного, який  перевірить, як   інструменти дослідження в Україні, апробує процедури адміністрування, технологічні схеми підготовки й проведення дослідження в навчальних закладах.

     Учасники пройшли  тестування з читання, математики й природничих наук, а також взяли  участь в анкетуванні.

     З прикладами завдань можна ознайомитися на офіційному сайті PISA-2018 в Україні.

Завдання моніторингу початкової освіти пройдуть апробацію (дослідження читацької та математичної компетентностей учнів 4-х класів)

Завдання моніторингу початкової освіти пройдуть апробацію 

(дослідження  читацької та математичної компетентностей учнів 4-х класів) 

      3 травня 2017 року починається апробація завдань для моніторингу початкової освіти – дослідження читацької та математичної компетентностей учнів четвертих класів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.

       За повідомленням МОН, результати апробації не оприлюднюватимуть і за ними не оцінюватимуть рівень навчальних досягнень школярів чи окремих шкіл. Метою апробації є підготовка якісних завдань для моніторингу, який проводитимуть для оцінювання якості роботи початкової школи в Україні.

      Апробація пройде у 44-х загальноосвітніх закладах в 9 регіонах України. Перший етап триватиме до 19 травня, другий заплановано на жовтень цього року.

        Завдання створені робочою групою при Міністерстві освіти і науки України, до якої увійшли представники Українського центру оцінювання якості освіти, МОН, Національної академії педагогічних наук, Інституту модернізації змісту освіти, Інституту освітньої аналітики, навчальних закладів, педагогічних вишів тощо.

       У тестових зошитах з читання міститимуться невеликі тексти, що відрізнятимуться за форматом і змістом. Школярі повинні будуть знайти певну інформацію, проаналізувати та проінтерпретувати її, відповісти на запитання до текстів та ін. Учасники отримають буклет з текстом та окремий зошит із завданнями, де записуватимуть відповіді.

       Тестування з математики буде спрямоване на перевірку знань і вмінь учнів при розв’язанні задач з таких тем, як «Числа і вирази», «Геометричні фігури», «Величини і їх вимірювання», «Представлення даних». Кожен школяр працюватиме з робочим зошитом, де відразу фіксуватиме відповіді.

       Апробація завдань проводиться для того, щоб перевірити їхню валідність, надійність, об’єктивність, обґрунтованість, ефективність і прийнятність результатів. Вона дозволяє відібрати завдання різної складності, а також виміряти розподільну здатність – чи дають тести можливість достовірно розрізняти учасників з різним рівнем знань.

       За підсумками апробації буде укладено тестові зошити, куди увійдуть лише ті завдання, які пройдуть перевірку експертів та матимуть високі психометричні показники.

        Укладені тести використовуватимуть для моніторингу початкової освіти, що вперше буде проведено УЦОЯО навесні 2018 року. У подальшому дослідження також проводитимуть у 2020, 2022 та 2024 роках – це допоможе оцінити якість освіти, яку дає школа, а також перебіг освітньої реформи і, за потреби, скоригувати їх.

       Участь у дослідженні не буде загальнообов’язковою. До нього залучать лише ті навчальні заклади, що потраплять до репрезентативної вибірки. Вона формуватиметься так, щоб результати моніторингу відображали стан навчальних досягнень випускників початкової школи всієї країни. Зокрема, учасниками дослідження стануть близько 6 тисяч учнів різних типів загальноосвітніх закладів, розташованих у міській і сільській місцевостях.

     Методологія дослідження дає можливість зробити загальну оцінку початкової освіти України, визначити ключові проблеми та надати пропозиції для ухвалення управлінських рішень. При цьому оцінювання окремих навчальних закладів за результатами моніторингу не проводитимуть.

      «Мета цього дослідження – не перевірка когось конкретно, а діагностування проблем системи шкільної освіти загалом. Ми переконані, що будь-які зміни шкільної освіти мають бути обдуманими і обережними. Результат новацій, а також нові тенденції в системі освіти, мають відслідковуватися та коригуватися задля отримання учнями кращого рівня якості освіти. Лише так можна досягти дійсно позитивних змін в системі освіти», – зазначає заступник міністра освіти Павло Хобзей.

      У межах моніторингу також визначатимуться чинники, що впливають на результати навчання учнів. Для цього фахівці робочої групи створили спеціальні анкети для учнів та їхніх учителів. Отримана з анкет інформація дасть змогу експертам з’ясувати вплив на рівень навчальних досягнень учнів різних чинників: соціально-економічного стану родини, освіти батьків, відвідування дитиною дошкільного навчального закладу, практики читання дитиною в школі й удома, форм і методів роботи вчителів, особливостей виконання учнями домашніх завдань з математики та читання.

       Анкети також будуть апробовані. Це дасть змогу визначити ступінь розуміння учнями змісту запитань анкети та особливостей роботи з нею.

Про проведення моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з англійської мови в 4-х класах ЗНЗ області

               Про проведення  моніторингового дослідження
             навчальних досягнень  учнів  з  англійської мови  
                           в 4-х класах ЗНЗ  області

              На виконання  наказу департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації   №2  від 20 березня 2017 року «Про проведення моніторингового дослідження якості навчальних досягнень з англійської мови  учнів 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів області» 12 квітня 2017 року  проведене моніторингове  дослідження навчальних досягнень  учнів  4-х  класів з  англійської мови.